Оксфордський учений і християнський апологет К. С. Люїс в одному есе зі своєї книги God in the Dock (укр. «Бог під судом») увів у вжиток термін «бульверизм». [На честь вигаданого ним персонажа Езекіїля Бульвера.] У цьому есе він розмірковував про те, як атеїсти намагаються спростувати віру в Бога, апелюючи до того, що людина часто видає бажане за дійсне.
«Звісно, ви вірите в Бога, — каже атеїст, — адже віра в Нього є психологічною проєкцією вашої потреби почуватися улюбленим. Це компенсаторний механізм, що вмикається через докори сумління. Це результат того, що через прагнення уникнути смерті ви видаєте бажане за дійсне».
Люїс зауважив, що атеїст, який дозволяє собі подібні заяви, припускається поширеної, але згубної логічної помилки:
«Припустімо, я перевірив свої банківські рахунки й думаю, що маю в банку значний залишок коштів. Припустімо, ви хочете з’ясувати, чи не видаю я бажане за дійсне. Ви ніколи не дійдете певного висновку, досліджуючи мій психологічний стан. Єдиний спосіб дізнатися правду — самостійно зробити відповідні розрахунки. Лише перевіривши правильність моїх обчислень, ви знатимете, чи є в мене гроші в банку. Якщо ви визнаєте мої розрахунки правильними, будь-які міркування про мій психологічний стан будуть марною тратою часу. Якщо ж визнаєте їх хибними, можливо, виникне потреба психологічно пояснити, чому я так погано рахую, і тоді докір у тому, що я видаю бажане за дійсне, стане справедливим — але не раніше, ніж ви самі проведете обчислення й виявите мою помилку суто арифметично. Те саме стосується будь-якого мислення і будь-яких філософських систем. Якщо ви намагатиметеся визначити, які з них помилкові, на підставі здогадів про приховані бажання філософів, ви просто виставите себе дурнем. Спершу слід логічно встановити, які аргументи насправді неспроможні. А вже потім, якщо вам так хочеться, можете шукати психологічні причини цих помилок.
Перш ніж пояснювати, чому людина помилилася, потрібно довести, що вона помилилася. Сучасний підхід же полягає в тому, щоб безапеляційно оголосити автора неправим, а потім відволікати увагу від єдиного розумного питання, невпинно пропонуючи пояснення того, як він дійшов до такої дурниці».
Льюис має рацію. Бульверизм є хибним. Навіть якщо людина має приховані мотиви робити те чи інше твердження, це саме по собі ще не означає, що її твердження неправдиве. Бульверизм вимагає особливої форми цинізму. Це надзвичайно їдка субстанція, яка поступово роз’їсть і зруйнує будь-які претензії на істину. Якщо можна відкинути істинність твердження лише на тій підставі, що його автор має певні приховані бажання, які нібито впливають на його судження, то які твердження взагалі залишаться незаплямованими?
- Ви вірите, що Бог існує? Ви просто видаєте бажане за дійсне.
- Ви вірите, що Ісус існував? Ви просто християнин. Якби ви визнали, що Він — міф, ваш світ зруйнувався б.
- Ви вірите, що Земля — куля? Звісно! Мабуть, вам платять лобісти «офіційної географії».
- Ви стверджуєте, що 2 + 2 = 4? Усе тому, що ви математик; вам треба так казати, щоб не втратити роботу.
Займатися бульверизмом може будь-хто незалежно від ідеології, але для прихильників сучасної критичної теорії це майже неминуче. Згадаймо, що критична традиція, яка бере початок у Маркса, завжди наполягала: люди, на яких впливає ідеологія панівного класу, заражаються «хибною свідомістю». Саме так сьогодні, за цією логікою, білих американців засліплює ідея расової переваги, що нібито панує у США. Чоловіків засліплює патріархальний лад. Гетеросексуалів — їхня гетеросексуальність і цисгендерність. Заможних — капіталізм і класова солідарність.
За такої вихідної передумови сучасна критична теорія неминуче використовує бульверизм для пояснення поглядів білих гетеросексуальних американців:
- Звісно, білі не вірять у системний расизм; вони просто його не помічають! У них є свідомі й несвідомі причини заперечувати систему, що дає їм переваги.
- Звісно, чоловіки не вважають своє мислення патріархальним. Гендерні стереотипи настільки опанували їхню свідомість, що вони цього просто не бачать. Визнавши свою провину за пригнічення жінок, вони втратили б привілеї.
- Звісно, гетеросексуали не вважають «трансжінок» жінками. Вони звикли жити у світі, пристосованому до їхньої гендерної ідентичності.
А якщо ідеї системного расизму, патріархальності чи трансгендерності відкидає консервативна темношкіра жінка? Прихильники критичної теорії й тут мають відповідь: така жінка стала жертвою інтерналізованого пригнічення. Вона засвоїла норми й цінності панівного класу й ще не досягла рівня критичної свідомості. Відповідно, її переконання можна трактувати як ознаку близькості до владних кіл.
Отже, критична теорія робить бульверизм — хибну форму міркування — основою свого підходу до пізнання. Твердження, що ґрунтуються на ньому, сприймаються як незаперечні. Будь-які аргументи можна відкинути або як спробу захистити власні привілеї, або як симптом інтерналізованого пригнічення. В обох випадках прихильник критичної теорії вважає себе вправі ігнорувати будь-які аргументи й факти, які ви наведете. Того, ким ви є, вже достатньо, щоб оцінити істинність або хибність ваших переконань.
Бульверизм настільки фундаментальний для сучасної критичної теорії, що його часто навіть не сприймають як помилку. Переконання, що наша культура просякнута пригнічувальними наративами, які диктують нам, у що ми повинні вірити й що можемо знати, вважається не руйнівною для знання силою, а ознакою інтелектуальної витонченості.
Є кілька можливих рішень — і всі вони спрямовані на викриття небезпеки такого способу мислення.
По-перше, спробуйте пояснити співрозмовнику, чому бульверизм є хибним підходом до пізнання. Якщо ваш співрозмовник — християнин, можна послатися на пояснення Клайва Люїса. Також варто показати, як подібний підхід підриває основні християнські вчення. Наприклад, як він поставиться до заяви скептика, що християни «вірять у Трійцю лише тому, що їм запудрили мізки богословськими ідеями білих людей», або «вірять, що Ісус помер за їхні гріхи, лише тому, що відчувають провину за злочини минулого»?
Якщо співрозмовник не є християнином, можна наголосити, що бульверизм руйнує все без розбору. Ви переконані, що ключ до життєвого успіху — наполеглива праця? Ви так думаєте лише тому, що ця точка зору нібито властива білим людям (як нещодавно заявив Смітсонівський інститут). Ви вважаєте науку надійним методом пошуку істини? Це тому, що ви інтерналізували дискурс західного патріархального колоніалізму. Сісти на потяг бульверизму легко, а зійти з нього значно важче.
З іншого боку, можна гіпотетично погодитися з висунутими звинуваченнями, а потім попросити оцінити істинність ваших аргументів. Наприклад, ви вважаєте, що гендерний розрив в оплаті праці значною мірою пояснюється особистими вподобаннями, а вам заперечують: «Ти так думаєш лише тому, що хочеш зберегти чоловічу владу й привілеї». У такому разі можна відповісти: «Гаразд, припустімо, що ви маєте рацію. Я жахливий фанатичний сексист, і мною керує лише бажання зберегти владу. Чи погодитеся ви тепер розглянути мої аргументи щодо того, що гендерний розрив значною мірою пояснюється особистими вподобаннями?» Звичайно, ваш співрозмовник може відповісти: «Ні, я не готовий розглядати ваші докази!» Але таким чином ви розриваєте зв’язок, який нібито існує між вашими мотивами і правдивістю вашого твердження.
Нарешті, можна повернути бульверизм проти співрозмовника, продемонструвавши безплідність такої логіки. На закид: «Ти так говориш лише тому, що ти білий гетеросексуальний чоловік», — можна відповісти: «А ти так говориш лише тому, що ти прихильник критичної теорії». Залишається сподіватися, що співрозмовник зрозуміє: дитячі відмовки варто залишити на дитячому майданчику.
— Ніл Шенві здобув ступінь бакалавра (AB) з хімії в Принстонському університеті та ступінь PhD з теоретичної хімії в Каліфорнійському університеті в Берклі. Він є автором книги Why Believe?: A Reasoned Approach to Christianity і широко відомий своїми публікаціями про критичну теорію.
— Пет Сойєр здобув ступінь бакалавра (BA) з психології в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл, магістра (MA) з комунікаційних досліджень і PhD з освітніх і культурних досліджень в Університеті Північної Кароліни в Ґрінсборо. Він викладає в цьому університеті та публікується як в академічних, так і в популярних виданнях.
Уривок з книги Post Woke: Asserting a Biblical Vision of Race, Gender, and Sexuality by Neil Shenvi and Pat Sawyer (Harvest Apologetics, 2026). Використано з дозволу.
Ідеологія «воук», підживлювана академічними ідеями, що походять із критичної теорії, прискорила прийняття культурних цінностей і практик, які прямо суперечать християнському світогляду.
Щоб відповісти на ці виклики, християни повинні утверджувати бачення раси, гендеру та сексуальності, вкорінене в біблійному вченні. У шанобливій, але принциповій манері Шенві та Сойєр пропонують виважений підхід, який допоможе обговорювати суперечливі теми з логікою, благодаттю та вірністю біблійній істині.
Post Woke — це практичний посібник. Ви навчитеся розпізнавати «воук»-ідеї в повсякденному житті й ефективно їм протистояти, впливаючи на суспільство на благо та відкриваючи розуми й серця людей для спасенної звістки Євангелія.
Шукай Post Woke на Harvest House, Amazon, Barnes & Noble, Christianbook.com, Books-A-Million, and Walmart.
