Вступ
Біблія вчить, що Бог є всемогутнім, вселюблячим і всезнаючим. Вона також каже, що Бог повністю контролює все, що відбувається. Проте часто здається, що Бог не діє, тоді як сотні і навіть тисячі невинних людей страждають або помирають від руйнівної дії стихійного лиха. Чому люблячий Бог, який є суверенним, дозволяє силам природи руйнувати так багато життів? Наприклад, чому Він припустив такі масштабні землетруси у Туреччині та Сирії?
Безперечно, проблема зла є дуже гострим питанням, тому тут дуже важливо проводити різницю між інтелектуальною проблемою зла та емоційною проблемою зла. Інтелектуальна проблема зла – це сфера досліджень філософів і богословів, які намагаються пояснити які причини існування зла у разі існування Бога. Емоційна проблема зла – це просто реакція людини, яка страждає на те зло, що сталося або з нею, або з ким-небудь ще. Сама по собі емоційна сторона нічого не доводить. Проте саме до емоційної проблеми зла найчастіше вдаються ті, хто ставить під сумнів існування Бога. Емоційна проблема пов’язана не з аргументами та доказами, а з ставленням людини до існування зла. Таку сторону проблеми неможливо спростувати інтелектуальною відповіддю, бо вона не пов’язана з нею.
Отже, хоча емоційна проблема зла – це, мабуть, найбільша перешкода для віри в існування Бога, я не думаю, що з інтелектуальної точки зору проблема зла може якимось чином довести те, що не існує Бога. Навпаки, я вважаю, що християнство – це єдине рішення і надія на порятунок від страждань та зла цього світу. У цій статті я коротко розгляну як наукові, так і філософські причини, чому Бог припускає таке природне зло як землетруси, а на завершення висловлю думки про вирішення емоційної проблеми.
Наукові причини
Почнемо з того, що стихійні лиха справді в якомусь сенсі є «Божими діями». У контексті законів фізики та просторово-часових вимірів, всі сили, що стоять за такими катастрофами, призначені для того, щоб принести значну користь людству.
Наприклад, Бог міг би легко знищити урагани. Однак таке усунення різко зменшило б потрапляння в атмосферу аерозолів морської солі1, а також бактеріальних та вірусних часток2. Таке скорочення призвело до зменшення кількості опадів. Урагани також регулюють температуру тропічного океана3. Як кількість опадів, так і температура тропічного океану є необхідними умовами існування та життєдіяльності людини.
Враховуючи закони фізики та просторово-часові виміри, вибрані для Всесвіту, частота та середня інтенсивність ураганів були встановлені таким чином, щоб максимально приносити користь людству та людській цивілізації. Так само і торнадо, землетруси, виверження вулканів, лісові пожежі, льодовикові періоди, повені, посухи і хвороби були встановлені на таких рівнях, які приносять максимальну користь і мінімальні збитки людям та їх цивілізації4. Але люди не завжди роблять мудрий вибір щодо того, де і як будувати свої житла, а також як використовувати природні ресурси.
У свою чергу, Бог не сидить склавши руки. Часто ми приголомшені тим, як багато людей переживають стихійні лиха. Але ми не маємо можливості визначити, наскільки катастрофічною «могла б бути» подія, якби не стримування Бога. У деяких випадках видається, що Він дивним чином втручається, щоб врятувати людей від лиха. Однак, якби Бог повністю зупинив стихійні лиха, то Він разом з цим усунув би і ту користь, яку вони приносять. По суті, без такого природного «зла» було б неможливим існування розвиненого життя та побудова високотехнологічної цивілізації5.
Філософські причини
Але чому Бог вирішив створити світ саме з такими законами фізики, які роблять існування стихійного лиха необхідним елементом світу? Тут ми переходимо до обговорення філософських підстав. Цілком можливо, що саме у світі з такими законами максимальна кількість людей вільно вступить у стосунки з Богом, а зло буде присутнє в мінімальній кількості, оскільки ці закони стримують зростання зла, дисциплінують нас і дозволяють усвідомлювати важливість існування Бога в нашому житті. А враховуючи, що Бог, створюючи вільне творіння, заздалегідь знав, що вони вільно оберуть гріх, то Його вибір саме такого Всесвіту є дуже розумним.
Богословськи кажучи, жодна людина не може претендувати на справжню невинність перед Богом. Усі згрішили (див. Рим. 3:9–12). Усі так чи інакше кинули виклик авторитету Бога. Усі не відповідають Божому стандарту моральної досконалості (див. Рим. 3:10–20). Таким чином, хоча люди можуть бути «невинними» в якомусь конкретному правопорушенні, пов’язаному з лихом, з яким вони зіткнулися, вони не є невинними в якомусь абсолютному сенсі, який виправдовує звинувачення Бога у несправедливості6.
У Бога є причини допускати ці стихійні лиха, тому що вони вписуються в його провіденційний план для людської історії, і, враховуючи наші обмеження у просторі та часі, інтелекті та розумінні, ми можемо лише невиразно розрізнити безпосередні обриси того, яким може бути цей план. Ми гадки не маємо, яку роль вони відіграють у довгостроковій перспективі. Так що не варто очікувати зрозуміти всі причини, через які Бог припускає те чи інше стихійне лихо. Бог бачить кожну деталь в історії від її початку до кінця, а також вплив на неї людських вільних рішень та дій. Для досягнення своїх цілей Бог може допустити безліч страждань на шляху до них. Страждання, які здаються безглуздими у наших обмежених рамках розуміння, можуть розглядатися Богом як справедливо допущені у Його широких рамках. Іноді те, що ми переживаємо, може бути позбавленим будь-якого сенсу, поки ми не досягнемо ширшого кута зору і не побачимо повну картину, задуману Творцем.
Наприклад, я вважаю дуже правдоподібним, що тільки у світі, пронизаному природним злом, величезна кількість людей вільно пізнає Бога і знайде вічне життя. У світі, повністю позбавленому природного зла, ми, ймовірно, були б розпещеними та егоїстичними дітьми, які не звертають уваги на Бога, а не зрілими моральними особистостями. Ми не змогли б стати відповідальними особами, які усвідомлюють важливість прийняття правильних рішень. Тому Бог не помиляється в тому, що допускає стихійні лиха, так само як і я не помиляюся в тому, що дозволяю дитині піти до дантиста7.
З погляду Бога, життя не закінчується могилою, а перетікає у вічне життя. Виходячи з цього, стає ясно, що весь зміст людської історії полягає в тому, що Бог, який дав нам свободу волі, приваблює в Своє нескінченне царство стільки людей, скільки Він може. Страждання – це один із способів, яким Бог може вільно залучати людей до Себе. Власне, країни, які пережили найбільші труднощі, найчастіше показують найвищі темпи зростання християнства8.
Емоційна проблема зла
Зрозуміло, на цю тему можна сказати набагато більше. Детальний аналіз проблеми зла ви можете переглянути у моєму відео-курсі про проблему зла.
Але для більшості людей проблема зла насправді не є інтелектуальною проблемою. Для них це емоційна проблема. Вони ніколи глибоко не замислювалися над цією проблемою, а просто емоційно реагують на те зло, яке Бог допустив у світі.
Ви можете подумати: «Тоді до чого все це вивчення інтелектуального матеріалу, якщо проблема не в інтелекті?» На те є дві причини: по-перше, люди вважають, що їх непокоїть інтелектуальна проблема, тому, пропрацювавши її, ми зможемо виявити повагу до їхньої думки та допомогти їм побачити справжню проблему. По-друге, те, чим я поділився, може надати вам велику допомогу, коли Бог покличе вас пройти через страждання.
Отже, що можна сказати тим, хто бореться з емоційною проблемою страждань? У якомусь сенсі найважливішим може бути зовсім не те, що людина каже. Найважливішим може бути просто бути там як люблячий друг і співчувальний слухач. Але деяким людям може знадобитися душопіклування, і нам самим, можливо, доведеться вирішувати цю проблему, коли ми страждатимемо. Чи є у християнської віри ресурси для вирішення цієї проблеми?
Безперечно! Бо вона говорить нам, що Бог – це не далекий Творець чи безособова основа буття, а люблячий Батько, який розділяє з нами наші страждання та біль.
На хресті Христос зазнав нестерпних страждань: Він був покараний за гріхи всього світу. Ніхто з нас не зможе зрозуміти ці страждання. Хоча Він був невинний, Він добровільно переніс за нас незбагненні страждання. І чому ж? Тому що Він так нас любить. Як ми можемо відкинути Того, Хто віддав усе заради нас?
Коли Бог просить нас перетерпіти страждання, які здаються незаслуженими, безглуздими і зайвими, міркування про хрест Христа може допомогти нам здобути силу і відвагу, необхідні для того, щоб нести хрест, який нас просять взяти.
Оскільки ми обмежені в нашому розумінні, то часто ми не можемо побачити велику перспективу, яку бачить Бог. Тому замість того, щоб намагатися зрозуміти, чому Бог дозволяє вам страждати будь-яким чином, ви повинні просто попросити Його дати вам силу і мужність переносити страждання, які Христос закликав вас терпіти, і спробувати побачити, які уроки ви могли б отримати з них.
Як це не парадоксально, але, незважаючи на те, що проблема страждань є найбільшим запереченням проти існування Бога, зрештою, Бог є єдиним вирішенням проблеми страждань. Якщо Бога не існує, то ми без надії замкнені у світі, повному безглуздих і невикуплених страждань. Бог є остаточною відповіддю на проблему страждань, тому що Він викупив нас від зла і веде нас у вічну радість незрівнянного блага: спілкування з Собою.
Примітки
1. D. M. Murphy et al., “Influence of Sea-Salt on Aerosol Radiative Properties in the Southern Ocean Marine Boundary Layer,” Nature 392 (March 5, 1998): 62–65.
2. Ruprecht Jaenicke, “Abundance of Cellular Material and Proteins in the Atmosphere,” Science 308 (April 1, 2005): 73.
3. Nicholas R. Bates, Anthony H. Knap, і Anthony F. Michaels, “Contribution of Hurricanes to Local and Global Estimates of Air Sea Exchange of CO2,” Nature 395 (September 3, 1998): 58–61.
4. Для документації див. Hugh Ross, Creation as Science, 165-74.
5. Докладніше про науковий аналіз читайте, Hugh Ross, Why the Universe Is the Way It Is (Grand Rapids, MI: Baker Books, 2008).
6. У Старому Завіті описані випадки, коли Бог використовував стихійні лиха як знаряддя суду або для закликів до покаяння, але це відбувалося лише тоді, коли вираз зла ставав кричущим і концентрованим. Однак нам не слід вважати, що всі стихійні лиха — це вияв Божого суду. Слова Ісуса в Луки 13 не допускають припущень або проголошень про те, що певний регіон переживає прямий осуд від Бога.
7. Докладніше про філософський аналіз читайте, Вільям Лейн Крейґ, «На страже».
8. Докладніше про це дивіться в анімаційному ролику «Страдания и зло: вероятностная версия».
