Питання правильної проповіді християн про війну і насильство та правильне ставлення до цього питання завжди залишається гострим і актуальним, особливо з огляду на поточну війну в Україні. Відповідь на це питання повністю залежить від розуміння християнами того, якої точки зору дотримувався Сам Ісус. Багато християн стверджують, що Ісус був абсолютним пацифістом, який проповідував чистий пацифізм і вважав участь у війні та позбавлення життя неприпустимим для християнина. У цій статті автори на підставі аргументу від єдиного образу Бога в Старому і Новому Завітах обґрунтовують ключове заперечення проти такої позиції. Стаття має на меті показати, що оскільки Ісус вважав Бога Старого Завіту Своїм Богом, Він не міг бути абсолютним пацифістом, і у світлі цього висновку аналізуються ключові та важкі тексти Старого (що стосуються воєнних убивств) і Нового (що стосуються тверджень Нагірної проповіді) Завітів; наводиться аналіз головних аргументів відомих пацифістів Скота Макнайта, Майлза Вернца та Грегорі Бойда. У висновках формулюються заключні думки про те, як же слід підходити до проповіді на подібні теми.
