«Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — хижі вовки» (Від Матвія 7:15).
«[Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари. І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою» (Дії 20:29-30).
Як часто ми чуємо про «чудеса», які творять так звані апостоли, пророки і євангелісти? Про різноманітних нових «посланців» від Бога? Безсумнівно, про це є безліч історій і відео в засобах масової інформації.
Ви в це вірите? А на якій підставі?
Біблія завжди закликає нас до розумної віри, а не сліпої. Іноді віра може бути необґрунтованою/безпідставною, і, без сумніву, саме це і має на увазі термін «сліпа віра».
Християнська віра логічна і обґрунтована. Вона базується, перш за все, на послідовному і достовірному Божому Слові. Сама мова Старого Завіту (іврит) відкриває нам, що віра нерозривно пов’язана з істиною. Ці два слова – «віра» (אמונה, emunah) і «істина» (אמת, emet) – у різних перекладах Біблії іноді сприймають як тісно пов’язані або навіть взаємозамінні поняття. Обидва походять від одного єврейського кореня אָמַן (aman), який означає «бути стійким, надійним, гідним довіри». Тому біблійна віра зовсім не розпливчаста або ірраціональна – навпаки, як і істина, вона міцна, надійна і визначена.
Невід’ємне значення слова אמת (emet) – це достовірність, стійкість, надійність, хоча зазвичай його перекладають просто як «істина». У біблійному розумінні істина – це не просто правильність твердження, а те, що твердо стоїть і заслуговує на довіру. У цьому сенсі вона близька до образу несучої опори. Цікаво, що слово אֹמְנוֹת (omnot), що вживається, наприклад, у 2 Царств 18:16, означає «колони», або «опори», і також пов’язане з коренем אָמַן (aman). Цей образ добре передає ідею істини як чогось міцного, що підтримує всю структуру життя і віри.
Таким чином, і «віра» (emunah), і «істина» (emet) – це не просто абстрактні поняття, а вирази надійності та стійкості, властиві як Богові, так і тим, хто уповає на Нього1.
То на якій підставі я взагалі вірю в Бога?
На підставі даних і фактів із фізики, хімії, біології, філософії та інших наук, які ясно вказують на існування Бога. Наприклад, той факт, що всесвіт мав початок, свідчить про те, що він повинен мати нематеріальну, позапросторову, розумну й особистісну причину. Про існування Бога свідчать і багато інших фактів, як-от тонке налаштування всесвіту, об’єктивні моральні цінності та обов’язки, і найголовніше, – особисте пізнання Бога2.
На якій підставі я вірю в те, що Біблія – це слово Бога?
На підставі об’єктивних і достовірних доказів, таких як разюча цілісність, збереженість, історична, наукова і пророча точність Біблії, на підставі цивілізаційного впливу й абсолютної чесності Біблії, тощо3.
На якій підставі я вірю в те, що Христос воскрес із мертвих?
На підставі того, що існують принаймні дванадцять окремих фактів, щодо яких погоджуються практично всі вчені-критики, незалежно від того, до якої школи належать, а саме:
1) Ісус помер під час розп’яття і 2) був похований. 3) Смерть Ісуса привела Його учнів у відчай; вони втратили будь-яку надію, вважаючи, що Його життя закінчилося. 4) Багато вчених визнають, що гробниця, в якій Він був похований, через кілька днів виявилася порожньою, хоча цей факт отримав не таке широке визнання, як інші.
Далі, багато вчених-критиків визнають, що 5) учні вважали, що Ісус являвся їм у буквальному сенсі. Побачене призвело до того, що 6) учні преобразилися – з тих, хто сумнівався, хто боявся навіть зізнатися у своєму знайомстві з Ісусом, учні перетворилися на сміливих провісників Його смерті та Воскресіння. 7) Звістка про Воскресіння була основою проповіді в ранній Церкві. 8) Учні приділяли особливу увагу проповіді саме в Єрусалимі, де Ісус помер і був похований незадовго до проголошення цієї звістки.
У результаті їхньої проповіді 9) народилася і виросла Церква, і 10) головним днем богослужіння в ній стала неділя. 11) Яків, який раніше був скептиком, навернувся у віру, будучи переконаний у тому, що побачив воскреслого Ісуса. 12) Кілька років потому відбулося навернення Павла, який теж був переконаний, що йому явився воскреслий Ісус4.
І найкращим поясненням усіх цих фактів є Воскресіння, оскільки жодна інша теорія не змогла пояснити всі наявні дані.
Бог надає людям вичерпні та достовірні відомості про Себе і Своє Слово, щоб ми могли пізнати Його Самого і Його волю. Християнство ґрунтується на розумній вірі. І мені дуже шкода чути, як багато наївних людей вірять на слово різним лжевченням і лжевчителям. Один такий випадок описував відомий публіцист і атеїст Крістофер Хітченс:
«У шокуючій історії Марджо Гортнера, “вундеркінда” американського євангелічного здирництва, пристрасть до грошей і земних благ – лише тло. Маленького Гортнера, який отримав від батьків гротескне ім’я “Марджо” (погане схрещення імен “Марія” і “Джозеф” – Йосип), зробили проповідником у віці чотирьох років. Його вбирали в огидний костюм маленького лорда Фаунтлероя і вчили говорити, що він отримав наказ від бога. Коли він скаржився або плакав, мати пхала його голову під кран або затискала йому обличчя подушкою, при цьому, за його словами, завжди намагаючись не залишати слідів.
Видресирований не гірше за тюленя, Марджо швидко привернув увагу телебачення і до шести років уже вінчав дорослих. Його слава зростала, і натовпи людей приїжджали подивитися на диво-дитину. За власною оцінкою, він зібрав “пожертвувань” на суму в три мільйони доларів, жодного з яких не відклали на його освіту або майбутнє. У сімнадцять років він збунтувався проти своїх безжальних цинічних батьків і поринув у світ каліфорнійської контр-культури ранніх шістдесятих…
Ще років через десять Марджо Гортнер якнайкраще помстився за своє вкрадене, спустошене дитинство. Він вирішив допомогти суспільству і тим самим спокутувати своє шахрайство. Оголосивши про “повернення” на стезю проповідника, він узяв із собою знімальну групу і детально пояснив їй секрет кожного трюку. Ось так грають на материнському інстинкті жінок (хлопець він був видний), щоб змусити їх розлучитися зі своїми заощадженнями. Ось так викликають екстаз за допомогою музики. На цьому місці потрібно розповісти, як тобі особисто являвся Ісус. Ось так треба малювати невидимим чорнилом хрест на лобі, який раптово проявиться, щойно почнеш потіти. Ось саме час “добити публіку”. Він не дає порожніх обіцянок: заздалегідь розповівши режисерові, що збирається зробити, він виходить до публіки і переконливо виконує обіцяне. Люди волають і плачуть, люди в судомах валяться на підлогу, вигукуючи ім’я свого рятівника. Немолоді чоловіки й жінки, цинічні, загартовані й хижі, чекають психологічно сприятливого моменту для збору грошей, і починають підраховувати їх ще до закінчення так званої “служби”. Іноді показується нещасне обличчя дитини: її притягли в намет проповідника, і тепер вона страждає, дивлячись на те, як її батьки б’ються в конвульсіях, стогнуть і віддають зароблені важкою працею гроші»5.
На сцені діяли «духовні дари і маніфестація Божої сили», люди «отримували Святого Духа, інші язики, зцілювалися» – за лаштунками ж він, сміючись і жартуючи, пояснював режисерам та операторам технологію своєї харизми… Цей успішний харизматичний проповідник, який володів із дитинства навичками й методами маніпуляції екзальтованої публіки та викачування грошей, – насправді був абсолютно невіруючою людиною6.
Це той рідкісний випадок, коли я згоден з атеїстом. Не можна бути таким наївним, не потрібно просто сліпо вірити.
«…усе досліджуйте і доброго держіться» (1-е Солунян 5:21).
Можливо, найтрагічніший приклад сліпої віри, яка призвела до загибелі безлічі людей, – це Джонстаун, ідейна громада релігійної організації «Храм народів», що існувала на північному заході Гайани в 1974-78 роках. Названа на честь свого глави і засновника, Джима Джонса. 18 листопада 1978 року тут загинуло 914 осіб (серед яких один американський конгресмен). Переважна кількість загиблих, 909 сектантів, серед яких було понад 200 дітей, вчинили т.зв. «революційне самогубство» (англ. revolutionary suicide). Масове отруєння ціанідом відбулося після того, як за наказом Джима Джонса було розстріляно п’ятьох людей у містечку Порт-Кайтумі. Двоє сектантів покінчили життя самогубством перебуваючи в іншому місті Гайани – Джорджтауні, попередньо зарізавши двох своїх дітей7.
Подумайте, 914 осіб покінчили життя самогубством, попередньо отруївши своїх дітей… Спочатку цей рух називався «Послідовники Христа». Про це нас попереджав Христос, про це нас попереджав апостол Павло. І це не поодинокий випадок того, як люди добровільно йдуть у погибель.
«Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є» (Дії 17:11).
Біблія ясно вчить, що християнин має все перевіряти і досліджувати, а не сліпо вірити.
Лише один приклад: чи є апостоли сьогодні? Різноманітні телеканали і сайти агітують діяльність «апостолів XXI століття». Багато хто вважає апостолами популярних сьогодні телепроповідників Бенні Хінна або Джоела Остіна, яскравий приклад на пострадянському просторі – Володимир Мунтян.
Але чого вчить Писання? Є причини, чому ми віримо, що сьогодні в церкві немає апостолів, та й ніколи не було від часу смерті апостола Івана. Насамперед, і, мабуть, це найголовніше, вимоги, необхідні для апостольства в першому столітті, не дають змоги посідати це становище сучасним християнам.
Згідно зі Святим Письмом, для того, щоб виконувати апостольське служіння, людина повинна була відповідати таким вимогам:
(1) апостол повинен був на власні очі бачити воскреслого Христа (Дії 1:22; 10:39-41; 1 Кор. 9:1; 15:7-8);
(2) апостол мав бути безпосередньо поставлений на це служіння самим Ісусом Христом (Марк 3:14; Лк. 6:13; Дії 1:2, 24; 10:41; Гал. 1:1);
(3) апостол мав бути здатний підтвердити своє покликання і служіння чудодійними знаменнями (Матв. 10:1-2; Дії 1:5-8; 2:43; 4:33; 5:12; 8:14; 2 Кор. 12:12; Євр. 2:3-4).
Можна також зазначити, що, обираючи Матфія замість Юди, який відпав, Одинадцять також шукали того, хто б подорожував з Ісусом від початку Його земного служіння (Дії 1:21-22; 10:39-41).
Ґрунтуючись лише на одних цих вимогах, багато богословів згодні з тим, що в сьогоднішній церкві немає апостолів. Апостольство ж Павла було унікальним, тому ми не можемо говорити, що подібна практика буде повторюватися в сучасній церкві. І це лише одна причина, яких набагато більше8. (Варто зазначити, що є богослови, які не погодяться з таким висновком – але роблять вони це на підставі своїх досліджень, що похвально. Якщо ви вважаєте, що апостоли все ж можуть існувати сьогодні – проведіть повноцінне дослідження!)
Так само нам необхідно перевіряти і досліджувати будь-яке вчення, пророцтво, чудо тощо. Я, звичайно ж, вірю в чудеса, і не закликаю християн відмовитися від віри в можливість таких подій. Але в численних чудесах більше немає необхідності, оскільки послання Ісуса Христа і Його апостолів уже підтверджено і закарбовано в Писанні. Так, Бог все ще творить чудеса. Водночас нам не слід очікувати, що чудеса будуть обов’язково відбуватися сьогодні, як це було в біблійні часи.
У кожному випадку дари знамень були доказом того, що послання походило від Бога, щоб люди почули і повірили. Коли звістку було підтверджено, знамення зникали. Як правило, нам не потрібно, щоб ці знамення повторювалися в нашому житті, але ми потребуємо отримання тієї самої євангельської вістки. Брати і сестри, будьте розсудливі і дотримуйтесь здорового біблійного вчення.
Примітки
1. Детальніше про «emunah, amen, emet, and umanut» можна прочитати тут.
2. Детальніше про аргументи на користь існування Бога, читайте у статті Вільяма Лейна Крейґа «Существует ли Бог?».
3. Детальніше див., Сергій Головін, «Що таке Біблія».
4. Гари Хабермас, «Исторический Иисус», глава 7. Первичные источники: вероисповедания и факты.
5. Кристофер Хитченс, «Бог не любовь», глава одиннадцатая, Мутные истоки религии.
6. Див. документальний фільм «Марджо Гортнер. Саморазоблачение».
7. Матеріал взято з Вікіпедії.
8. Детальніше читайте у статті «Are There Still Apostles Today?»
