Запитання:
Чому християни вірять, що потраплять у рай, якщо в книзі пророка Софонії чітко сказано, що Бог знищить усіх людей за їхні гріхи?
— Олег
Відповідь Михайла Абакумова:
Тому що християни будують своє вчення на цілісному прочитанні Писання, а не на одному уривку, Олеже! Щоб зробити правильний висновок про будь-який текст, важливо розглядати його як у культурно-історичному контексті, так і в контексті всього вчення Писання. І Старий, і Новий Завіти ясно навчають про те, що віруючі в Господа вічно перебуватимуть з Ним у люблячих стосунках на новому небі та новій землі (див., наприклад, Дан. 12:2; Іс. 25:8; Ів. 3:16; Об. 21:1–4).
Враховуючи старозавітний контекст, у якому писав Софонія, а також ясне вчення Ісуса Христа, якому ми маємо всі підстави довіряти (на підставі Його життя, смерті та воскресіння з мертвих), пророк не міг мати на увазі те, що ви йому приписуєте. Навіть при максимально буквальному прочитанні тексту, як робите ви, з нього не випливає ваш висновок.
У першому розділі, у 2–3 віршах ми читаємо (я припускаю, що саме цей уривок ви маєте на увазі):
«2Я цілковито знищу з поверхні землі все, – говорить Господь! 3Змету людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських, – покладу край спокусам разом з нечестивими. Знищу з поверхні землі все людство, – говорить Господь».
Зверніть увагу, що навіть при буквальному тлумаченні цей уривок залишає немало можливостей. Наприклад, Бог міг би дійсно винищити все живе, а потім воскресити праведників до вічного життя, а грішників — до вічного засудження. Так, наприклад, було за часів Ноєвого потопу: хоча грішники були винищені, це не означало, що вони не будуть воскрешені для суду, про що говорить пророк Даниїл (Дан. 12).
Однак насправді нам навіть немає необхідності розглядати цей уривок гранично буквально. У Писанні часто використовуються різні літературні прийоми, в тому числі гіперболи (надмірні перебільшення). І зазвичай коментатори розглядають ці два вірші саме як гіперболу. Наприклад, у коментарі Далласької теологічної семінарії можна знайти добре підсумування:
«Не можна, однак, не помітити, що відразу після перерахування всього й уся, що підлягає винищенню, слідує фраза, яка обмежує масштаби його; це фраза про нечестивих і пов’язані з ними спокуси; по суті, метою винищення є вони (розсадник і джерело гріха). (Сумнівів у цьому не залишає і пророк Єремія; Єр. 25:31-33.) А якби не так, то важко було б логічно пов’язати сказане тут з пророцтвом про залишок у 3:9-13.
На думку одного з Отців Церкви, Софонія, у гіперболічних виразах, погрожує Юдеї спустошливими війнами, які на стародавньому Сході часом величезні території дійсно перетворювали на зони смерті (наприклад, 2 Цар. 3:19, 25)»1.
Коментар правильно зазначає, що далі, в 3-му розділі, йдеться про те, що Бог збереже «залишок» — смиренних і праведних, що пом’якшує буквальне сприйняття 1:2–3 як повного знищення всіх без винятку. Таким чином, немає жодних підстав сумніватися в обіцянці вічного життя всім, хто вірує в Господа Ісуса Христа!
На завершення зауважу, що ваше запитання — приклад недостатнього знайомства з біблійною герменевтикою (загальна теорія правильної інтерпретації) та екзегетикою (вилучення первісного сенсу тексту). Будь-який текст потребує інтерпретації, і часто це непроста справа. У випадку з давніми текстами, від яких нас відділяють історична, культурна та мовна прірви, завдання ще складніше. Ось чому так важливо здобувати повноцінну християнську освіту та поглиблено вивчати Писання.
Ось кілька підручників, з яких ви могли б почати таке вивчення:
1) Серій Флюгрант, «Як читати Біблію, не спотворюючи її сенсу»;
2) Грант Осборн, «Герменевтическая спираль»;
3) Генри Верклер, «Герменевтика».
Примітки
[1] Толкование Далласской семинарии, Софония 1: https://bible.by/dallas/36/1/
